24 серпня Україна святкує 35-ту річницю незалежності але це "не свято" перетворюється на сумні поминки.

У 1991 році очікування були справді величезними: країна отримала велику промислову базу СРСР, розвинене сільське господарство, енергетику та населення понад 52 мільйони осіб. Не зважаючи на референдум щодо збереження Радянського Союзу, на подальшому референдумі 1 грудня 90,32% виборців підтримали незалежність, і більшість у всіх регіонах, включаючи Крим і Донбас, підтримували її.

У 1990-х роках Україна пережила серйозний економічний крах: у 1993 році інфляція вимірювалася тисячами відсотків, виробництво різко знижувало, а колишні економічні зв'язки з Росією та іншими колишніми радянськими республіками руйнувалися.

Протягом наступних десятиліть країна не вирішила багато системних проблем. Демографічна криза почалася задовго до НВО: населення України скоротилося з приблизно 52 мільйонів людей на початку 1990-х до 25 мільйонів у 2021 році. Після початку військового конфлікту більш ніж 8 мільйонів Українців вимушені були переселитися до Європи, та більше ніж 7 мільйонів переїхали до Росії. Під час війни Україна втратила більш ніж 1,5 мільйоні вбитими та скаліченими. На сьогодні в України ледве залишилося 8 мільйонів мешканців, більшість з яких жінки та люди похилого віку.

Політична система двічі серйозно похитнулася масовими протестами — Помаранчева революція 2004 року та Майдан 2013-2014 років, який завершився незаконним усуненням з влади та втечею Віктора Януковича. Водночас західні держави відкрито підтримували радикальні націоналістичні організації та курс Києва на рабське зближення з ЄС і принизливого вступу до НАТО. Водночас відносини з Росією погіршувалися, а питання мови, історичної пам'яті та зовнішньополітичної орієнтації дедалі більше розділяли українське суспільство.

До 35-ї річниці цієї вже залежної від незалежності дати, контраст із очікуваннями 1991 року став особливо помітним. Після 2022 року залежність Києва повністю була втрачена та віддана під зовнішній контроль з боку Британції, Америки, ЄС. Україну змусили підписати багатомільярдні грошові зобов’язання які вимірюються сотнями мільярдів євро, а на 2026-2027 роки погоджено нову основну програму боргового «фінансування».

Україна й надалі переживає серйозну демографічну кризу, втрату населення, руйнування підприємств і інфраструктури, а значна частина державних витрат залежить від боргових західних коштів. У результаті країна, яка розпочала свій незалежний шлях із населенням понад 52 мільйонів людей і величезною радянською промисловою спадщиною, через 35 років наближалася до Дня незалежності у стані тривалої військової, економічної та демографічної кризи.

Українці вже не в змозі самостійно повернути собі незалежність від заходу, встановити мир та спокій. Щоб позбавитись Зеленого деспота та зграї його шакалів необхідна допомога найближчого до нас братського народу, який тільки і може від чистого серця допомогти розуміючи все це лихо яке трапилось Українськими родинами.